Впровадження основних положень шкільної реформи у практику навчання української мови потребує продовження наполегливої роботи з удосконалення методики викладання української (рідної) мови, підвищення якості і результативності уроку, повнішого використання його виховного потенціалу, посилення практичної спрямованості.

Нині існує багато різних форм і методів навчання української мови, які зорієнтовані на краще засвоєння учнями навчального матеріалу та підвищення якості знань і вмінь. Але для того, щоб досягти цієї мети, потрібно побудувати урок так, щоб він був цікавим і необтяжливим для учнів. Тому я намагаюся на уроках української мови поєднати традиційні та інноваційні методи навчання.

Нововведення (сучасне «інновації») властиві будь-якому навчальному предмету, а тому природно стають об'єктом вивчення, аналізу і впровадження у шкільну практику. Вони раптово не виникають, а є результатом наукових пошуків.

Інноваційна педагогічна діяльність пов'язана з відмовою від усталених штампів, стереотипів у навчанні, вихованні і розвитку особистості учня.

Процес сприйняття нових ідей у галузі педагогіки, за визначенням Е.Роджерса, - складний багатоетапний розумовий процес, який відбувається протягом тривалого часу, від першого знайомства з інновацією до її впровадження.

Поняття «інноваційні процеси», «інноватика» з'явилися у педагогічній науці відносно недавно. їх поява зумовлена розширенням міжнародного співробітництва в галузі педагогіки.

У своєму    навчальному процесі я впроваджую методичну систему «Розвиток критичного мислення у вивченні рідної мови».

Робота над розвитком критичного мислення має триступеневу модель: актуалізацію —►усвідомлення —►зміст—►рефлексію.

Перший ступінь - актуалізація. Це фаза уроку, протягом якої учням пропонується подумати і пригадати, що вони вже знають із теми, поставити власні запитання вчителю, сформулювати мету навчальної роботи.

На цьому етапі відбувається кілька пізнавальних операцій:

•        По-перше, учні встановлюють рівень власних знань, будують нове розуміння на основі попередніх знань і поглядів;

•        По-друге, активізується увага учнів до навчального процесу, створюється зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми).

Моя роль на уроці - спрямувати роботу учнів, виявити рівень знань і вмінь, уважно прислухатися до їхніх ідей.

На цьому ступені доцільно використати розумовий штурм та метод

передбачення.

1. Розумовий штурм (мозкова атака)

Розумовий штурм - вільне накопичення великої кількості ідей з певної теми спочатку без критичного осмислення.

Повідомивши тему уроку, назву тексту чи якесь слово, я пропоную учням протягом 2-3 хвилин самостійно записати все те, що вони знають чи думають з цієї проблеми.

Після того, як діти закінчать працювати індивідуально, працюють в парах. Школярі розповідають один одному, що вони знають чи думають з цієї «проблеми». На це відводиться 2 хвилини. Після обговорення пропоную учням поділитися своїми знаннями з класом.

Цікавлячись їхньою думкою, контролюю, чи всі вони погоджуються з тим, що їм повідомляють однокласники. Після завершення роботи організовується дискусія, дружнє обговорення різних поглядів на ту чи іншу проблему.

2. Метод передбачення

Передбачення є потужним фактором, що працює на розвиток критичного мислення та розуміння, підсилює інтерес і спонукає школярів з'ясувати, що вже відомо, а що ні. За допомогою ключових слів, виразів, загадок, прислів'їв, малюнків, схем, таблиць учні намагаються самостійно відшукати відповіді, які б підтвердили чи заперечили ту чи іншу гіпотезу. Наприклад, на початку уроку, тема якого «Значущі частини слова» (5 клас), я пропоную учням наступні дії:

І	II	III
Ліс	Хмара	Вода
Праліс	Безхмарний	Підводник
Перелісок	Хмарина	Водяний
лісний	захмарене	водовоз

а) прочитати слова, записані на дошці в три колонки;

б) обговорити в парах, чим ці слова відрізняються;

в) спробувати передбачити тему уроку.

На обговорення учням відводиться 2-3 хвилини. Після цього вони мають можливість, за власним бажанням, висловити передбачення щодо теми уроку, обов'язково обґрунтувати свою думку. Всі учні уважно слухають і доповнюють відповіді товаришів.

За даними спостережень, у більшості випадків учні майже точно передбачають тему уроку, зміст тексту чи твору.

Другим ступенем методичної системи «Розвиток критичного мислення у вивченні рідної мови » є усвідомлення змісту. Це фаза уроку, протягом якої учні здійснюють пошукову діяльність, конструюють чи усвідомлюють новий матеріал.

На цьому етапі учень вступає в контакт з новою інформацією, який може мати форму читання, слухання, говоріння чи письма (виконання вправ) і самостійно підтримує зацікавленість роботою.

Моїми завданнями на стадії усвідомлення є :

•   Підтримати зацікавленість учнів, яку вони отримали на ступені

 актуалізації;

• Допомогти    встановити    зв'язки    між    відомими    та   новими

знаннями, щоб утворити нове розуміння;

•   Заохотити учнів до перевірки власного розуміння.
Реалізуючи на уроці української мови комунікативну та лінгвістичну

змістові лінії, я стараюсь якомога більше створювати педагогічних ситуацій для усних та письмових виловлювань як монологічного, так і діалогічного характеру, адже ці завдання залишаються найголовнішими у курсі української мови.