Опис
досвіду роботи
вчителя
української мови та літератури
Слобідської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Шелудько
Ольги Миколаївни
на тему:
«Використання інноваційних технологій на уроках української літератури з метою
формування творчої особистості»
Шкільний курс української
літератури – важлива складова загально гуманітарної освіти сучасних школярів.
Оскільки суспільству сьогодні потрібна гармонійно
розвинена особистість, перед школою постає завдання її виховати.
Сучасна школа має підготувати молоду людину до життя в
постіндустріальному глобалізованому суспільстві в умовах демократії, ринкової
економіки, пріоритетного розвитку новітніх технологій.
Місія школи полягає втому, щоб допомогти кожній дитині
усвідомити сенс свого життя, визначити й накреслити орієнтири власного
майбутнього.
На уроках учитель повинен давати не просто суму знань, а
сформувати життєву компетентність як самоздатність особистості до оптимальних
дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню.
Орієнтація на такі особливості сучасного
навчально-виховного процесу зумовлює вибір учителем інтерактивних технологій
навчання, використання яких дає змогу підготувати молоду людину до соціальної
активності в громадянському суспільстві.
Використання інтерактивних технологій сприяє активізації
внутрішніх резервів учнів, реалізації їх природних здібностей, спонукає до
самостійного мислення замість механічного споживання «готової» інформації,
відірваної від життя й суспільного досвіду.
Інтерактивні уроки сприяють формуванню в учнів основних
пізнавальних умінь і навичок, дають зразки моделей поведінки за різних життєвих
обставин.
Використання інтерактивних технологій
уроку сприяє розвитку критичного мислення учнів, підвищенню читацької й мовної
культури, формуванню вмінь самостійного аналізу навчального матеріалу та
власної навчальної діяльності, вихованню толерантного ставлення до іншої думки,
поваги до національних традицій, розвитку культури полеміки й само презентації.
Одним із головних завдань вивчення курсу
української літератури в школі є формування широкої читацької компетенції
молодих поколінь, яка базується на знаннях, уміння пізнавального і творчого
типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо, розвиток їхніх
духовно – ціннісних орієнтацій та естетичних потреб, виховання особистості,
здатної поціновувати явища класичної і сучасної культури та відрізняти справжні
мистецькі твори від сурогатів і низькоякісних підробок. Ця мета реалізується в
таких першорядних завданнях:
* формування
гуманістичного світогляду та гуманітарної свідомості особистості;
* плекання вміння
сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами;
* формування
стійкої мотивації вивчення літератури, відчуття краси та виразності художнього
слова;
* розвиток умінь сприймати літературний твір як явище
мистецтва, у єдності його змістових та формальних особливостей;
* формування читацької культури, творчих здібностей,
критичного мислення, навичок самостійного аналізу, аргументованого оцінювання
прочитаного;
* розширення
культурно-пізнавальних інтересів та духовних запитів молодих поколінь;
* виховання в
учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій.
З усіх перерахованих першорядних
завдань, на мій погляд, найголовнішим є формування читацької культури, розвиток
творчих здібностей, критичного мислення, навичок самостійного аналізу та
аргументованого оцінювання прочитаного. Відповідно до цього завдання формую
мету кожного Із своїх уроків, підбираю відповідні види роботи. Але неможливо
висловити свою думку чи дати оцінку вчинкам І явищам, не знаючи змісту твору. І
тому першорядним завданням для себе бачу домогтися від
учнів прочитання твору.
Для цього застосовую
ряд заохочувальних та контролюючих завдань. Серед
них широко застосовую тестування і підбір тестів роблю не лише сама, а
здебільшого це завдання із задоволенням виконують учні, необов’язково сильніші,
що, на мій погляд стимулює розвиток творчих здібностей та можливість заробити
на уроці вищий бал (див. дод. 1).
Цікавим для учнів є такі види роботи як різнорівневі завдання (див. дод.2),
клоуз – тести.
Моє педагогічне кредо – це організація інтерактивного навчання, яке передбачає
моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, створення умов для
спільного розв'язання проблем у ході аналітичної діяльності. Під час такого
навчання школярі вчаться спілкування з іншими людьми, критично мислити,
приймати продумані виважені рішення.
Використання інтерактивних методів — це засіб створення
такої атмосфери на уроці, яка найкраще сприяє співробітництву, надає можливість
якнайповніше реалізувати особистісно зорієнтоване навчання.
Інтерактивні технології навчання реалізуються в такий
спосіб:
• до роботи
залучаються (тією чи іншою мірою) всі учасники навчального процесу;
• проводиться
психологічна підготовка для подолання невпевненості, скутості учнів;
• клас ділиться
на підгрупи;
• приміщення
заздалегідь має бути підготовленим для проведення занять;
• розставляються «ялинкою», щоб кожний учень сидів боком
до ведучого і мав змогу спілкуватись у малій групі тощо);
• учитель готує
необхідні для творчої роботи учнів матеріали, налаштовує учасників на серйозне
ставлення до питань процедури і регламенту, створює атмосферу довіри, природності,
невимушеності, легкої приємної бесіди.
Орієнтація сучасного літературознавства на діалогізм як
принцип розуміння художнього тексту, а педагогіки — на діалог двох суб'єктів
навчального процесу, учня і вчителя, роблять інтерактивну технологію особливо привабливою
і корисною для вчителя-словесника. Важливим фактором у цій справі є створення
атмосфери змагання, що є не стільки виборюванням першості серед однокласників,
скільки змаганням учня Із самим собою. Учень у ході інтерактивного навчання
долає власні лінощі, виробляє навички самовдосконалення, поступово
позбавляється комплексу неповноцінності або амбіцій, сміливо відкидає чужі
догми і відкриває самого себе.
Сучасний урок - це урок , на якому головним працівником у
процесі навчання з учень, навчальна діяльність якого об'єктивно спрямована на
освіту та формування своєї особистості. Вчитель розуміє, що учень - це не той ,
кого він навчає, а той, хто в нього навчається. Незамінним елементом сучасного
уроку є навчальний діалог « учень-учень».Адже куди важливіше дати дітям самим
докопатися до суті. Навіть безглузда думка має право бути висловленою. Зрештою,
учні самі зрозуміють, чи є вона життєздатною. Саме під час навчального діалогу
найдоречніше створювати проблемні ситуації, ставити
« провокаційні « запитання. Головне - не нав'язувати
готових рецептів. Адже учень лише тоді найефективніше сприйматиме художній
текст, коли перебуватиме в позиції творця. Творчість дитини на уроці може
проявлятися в різних видах художньої діяльності: театральній, образотворчій,
музичній. Важливо, щоб школяр став не лише свідком, а й учасником живого
дійства, висловлюючи в малюнку, грі свої враження, почуття, переживання, щоб
він був здатний до експромту, імпровізації. Під час вивчення будь-якого твору
пропоную учням малювати ілюстрації. Переглядаючи роботи, легко збагнути, чи
зрозуміла дитина твір, чи ні, уважно читала, чи лише ознайомилася з деякими
епізодами. Та й самі учні висловлюють думки, чи відповідає ілюстрація тексту.
Іноді виникають мІні-дискусії щодо підбору кольорі, форми, помилок тощо.
Велику роль у розвитку творчих здібностей учнів
відіграють уроки розвитку зв'язного мовлення , що проводяться в усній чи
письмовій формах. Це переказ всього тексту чи його найголовніших епізодів,
детальна характеристика персонажа та його порівняння з іншими ( при чому
порівнюватися мають не тільки зовнішні, але насамперед внутрішні показники),
складання плану такої характеристики, складання плану твору-роздуму та його
компонування в усній і письмовій формах, творчі роботи у вигляді поезії.
Такими можуть бути і уроки тематичного оцінювання, коли
учням пропонується написати твір, або творча робота є обов'язковою для високого
рівня у комбінованій контрольній роботі.
У 5-7 класах практикую підсумкові заняття, які цікаві для
учнів своєю формою, уроки, що є синтезом бесіди, рольової гри, літературної
вікторини, тощо, готуючись до заняття, діти добирають запитання (за текстом
певного твору та фактами життя і творчості письменника), Які поставлять
однокласникам під час «розминки», складають кросворд або криптограму, малюють
ілюстрацію до улюбленого епізоду твору чи складають тести. Такі уроки не
залишають байдужим жодного учня і вимагають творчого підходу.
У системі роботи з формування творчої особистості важливе
місце відводиться оцінюванню учнів. Воно має бути не вироком, а стимулом до
навчання, має бути різним: індивідуальним, заохочувальним, вибірковим,
командним. Але творчий учень повинен не просто отримати оцінку, а й виконати
для цього завдання проблемне, цікаве, не будь-яке, випадкове.
Формування творчої особистості
засобами літератури вимагає великих психологічних і фізичних зусиль. Та радує,
що робота над розв'язанням цієї проблеми вже дає результати. Зростає активність
учнів під час навчального процесу, їхній інтерес до предмета. Поглиблюється
смак до самостійної роботи, підвищуються морально-ціннісні запити, вимоги учнів
до себе, відповідальність за свої знання, збагачується їхня мова, розвивається
уміння спілкуватись, вести диспут, вільно почуватися на сцені.
Комментариев нет:
Отправить комментарий